Перші вибори в Олешиньку ОТГ, рік по тому

Усім доброї години. Хотів написати детальну публікацію і пояснити свою особисту позицію по болючому питаню, яке постало в групі Олешинської громади в соціальній мережі Facebook. Ще раз наголошую це моя особиста суб’єктивна думка і я не кажу, що вона є абсолютно правильною і Ви повинні з нею повністю погоджуватися. Але я впевнений, що дехто з Вас погодиться з моїми аргументами і зробить правильні висновки.

Ця публікація буде своєрідним продовженням попередньої моєї публікації про Призначення виборів в Олешинську ОТГ, рік по тому, або краще сказати розширяти і доповнювати її. Тому хто не читав її, обов’язково прочитайте. Я завжди пишу відверто, інколи досить емоційно і якщо потрібно досить гостро. Але сьогодні моя публікація буде дуже гострою і багатьом вона не сподобається точно. І я повністю усвідомлюю те, що “зараз на мене спустять усіх собак”. Але як то кажуть “накипіло” і я повинен був зробити цю публікацію, для того щоб одні люди прокинулися і зрозуміли, що потрібно вимагати якісних змін, а інші зрозуміли свою відповідальність перед іншими жителями громади.

Почну з того, що сьогодні виповнюється перша річниця виборів в Олешинську ОТГ. Ця дата майже співпала з гострою дискусією у групі Олешинської громади, яка стосується закритя Хмельницької районної музичної школи, початок дискусії тут, і більш гостре продовження тут. Ситуацію із закриттям музичної школи я не буду коментувати взагалі, тому що я не володію повністю усієї інформацію і тому не можу сказати хто правий, а хто винен. Але щось мені підказує, що винні усі, як районна рада так і керівництво нашої ОТГ.

Я хочу прокоментувати іншу сторону, до чого провела ця дискусія. А дискусія показала, що керівництво нашої громади взагалі не збирається виходити на контакт із громадою і пояснювати хочаб якісь свої кроки і здобутки. Щоб люди зрозуміли, що громада рухається в правильному напрямку потрібно показувати свої досягнення, звісно якщо такі є. Людям хочеться бачити реальні кроки, які були зроблені за перший рік існування ОТГ. Але по факту якісних змін на краще майже не відбулося.

Поясню більш детальніше, щоб була видна повністю картина. В жовтні 2008 році я створив групу Олешин в соціальній мережі ВК. З кожним роком група наповнялася новими учасниками, в групі розміщалося багато корисної інформації. І ось у лютому 2012 року я написав публікацію з якої почалася історія з автобусом:

Після моєї публікації про ситуації з автобусом було вирішено збирати підписи, щоб вирішити цю проблему. Завдяки підтримці великої кількості небайдужих учасників групи, нам вдалося зібрати майже 900 підписів (!) щодо покращення транспортного сполучення між Олешином та Хмельницьким. Щоб не повторювати ще раз усю історію прочитайте мою розгорнуту піблікацію тут. Саме тоді я зрозумів що я не лише можу критикувати, але і брати відповідальність на себе і бути готовим відствоювати свою точку зору. Не знаю можливо мене так виховали батьки, вчителі, які мене навчали, як у школі так і після школи. Саме тоді в 2012-2013 роках, я понад усе хотів вирішити проблему з громадським транспортом, але усе що ми тоді добилися це те що було додано декілька нових рейсів в Олешин, а також окремі рейси в Іванківці. Потім була революція гідності, початок війни на Донбасі і питання автобуса само собою перемістилося десь на другий план.

В березні 2014 року я створив групу Олешин в соціальній мережі Facebook, бо зрозумів що потрібно переводити дискусії на більш дружній майданчик. На початку 2016 року я зміг розробити сайт для Олешина і про Олешин, на базі групи на Facebook. Так в січні 2016 року я запустив Інформаційний портал Олешина. Після цього зі мною вийшли на зв’язок з сільської ради і запропонували на базі створеного сайту реалізувати сайт для сільської ради. Я із задоволенням погодився, бо розумів, що я можу це зробити і це буде мій невеликий внесок в розвиток сільської ради. Я розділив Інформаційний портал Олешина і сайт Олешинської сільської ради на два окремих сайти. Потім було рішення про створення Олешинської ОТГ. В мене було дуже багато ідей, щоб покращити сайт сільської ради. Я мав повно сил, енергії і головне ентузіазму, щоб усе це реалізувати. Але чим більше я пропонував своїх ідей тим більше я відчував спротив з боку апарату сільської ради. Працівники сільської ради взагалі не хотіли сприймати мої ідеї і казали, що в них є 100500 причин на те, що вони ~~не хочуть~~ не можуть виконувати закони України по оприлюдненні на сайті сільської ради усієї публічної інформації. І тоді я зрозумів, що єдиний шанс направити сільську раду на виконання законів це говорити про це відкрито і публічно, щоб більшість зрозуміла, що закони України потрібно виконувати і сілька рада у цьому не виключення. І після моїх публікацій перед виборами, після виборів і в звязку з другою річницею запуску Інформаційного порталу сільська рада нарешті почала прислухалася до зауважень 😉 Детальна публікація про це тут.

Після запуску нового сайту сільської ради в мене була надія, що сільська рада почала виконувати усі закони України в повному обсязі і я спробував підняти болюче питання автобуса знову. Я знайшов ксерокопію відповіді яка показує, що ще в 2012 році наш перевізник запропонувала замінити автобуси марки ПАЗ (які здійснювали перевезення пасажирів як у 2012, так і зараз в 2018 році) на автобуси марки МАН, або Мерседес, після ремонту доріг які було розпочато в 2012 році.

Сьогодні на порозі 2019 рік, пройшло вже більше шести років (!) а сільська рада і досі не спромоглася провести ремонт дороги так, щоб надати змогу нашому перевізнику здійснити свою обіцянку дану у 2012 році(!). Після 2012 року вже двічі відбувалися вибори в сільську раду, в 2015 році і в 2017 році вже вибори до Олешинської ОТГ. Дороги з кожним роком ніби і ремонтують, але не достатньо якісно. В результаті вийшов замкнений круг, немає повністю якісних доріг в Олешині і відповідно перевізник не проводить заміну автобусів. І в мене постало питання, можливо сільська рада відстоює інтереси не громади, а нашого перевізника?

Тому я вирішив відновити питання проблеми транспортного сполучення для Олешина, публікації про це: перша, друга, третя і четверта. Я вірив в те, що сільська рада з новими депутатами, з новими повноваженнями зможе вирішити проблему громадського транспорту для Олешина. Але я сильно помилявся. Як показала моя спроба, навіть після революції гідності, Небесної Сотні і після загибелі усіх героїв, які віддали своє життя на передовій за кращу Україну, тут в тилу майже нічого не змінилося. Система залишилася старою і більшість людей, які потрапляють у цю систему підлаштовуються під неї, а не ламають систему.

Після моєї нової спроби вирішити проблему громадського траспорту для Олешина, більшість депутатів і апарат сільської ради накинулися на мене так ніби я їх персонально образив. Мені казали, що я збурую людей, а наш перевізник такий хороший і пухнастий, що хоч до рани прикладай. Чисто випадково перевізник добавив додатковий рейс в 19:50 і мені особито сільський голова казав, що з перевізником вже досягнуто домовленості, що буде замінено автобуси, або додатково збільшиться кількість рейсів після ремонту дороги. Але в сільській раді уже мабуть забули, що перед виборами в 2017 році абсолютну більшу частину дороги було відремонтовано, а до самої сільської ради навіть відбувся капітальний ремонт дороги. Але перевізник все одно не пустив нові автобуси навіть до сільської ради, хоча там дорога була в ідеальному стані і можна було перевізнику вже нарешті виконати свою обіцянку дану в 2012 році. Але ж ні, замість того щоб вирішити проблему сільська рада, як завжди вдає, що такої проблеми взагалі немає.

Коли я був в сільській раді, носив свою заяву, щоб депутати розглянули моє зверення щодо проблеми громадського транспорту. До мене було таке відношення, як до людини яка пхає свого носа в чужі справи і була виражена ворожнеча в мою адресу. Мене звинувачували в тому, що я не даю сільській раді виконувати свої обов’язки і придумую різні не потрібні речі. Що ніякої проблеми з автобусом немає і це моя особиста фантазія. Але останьою краплею, після якої я зрозумів, що з більшістю працівників апарату сільської ради немає про, що розмовляти, це була телефона розмова. До мене зателефонували і прямим текстом мені погрожували і казали щоб я не займався непотрібною справою і не піднімав більше цього питання бо мені буде гірше. Я зрозумів, що з цими людьми немає про, що розмовляти і відступив. Я розумів, що якщо продовжу то до добра це не доведе і здоров’я моїх близьких мені важливіше. Я не хотів продовжувати вирішення цієї проблеми бо розумів, що немає з ким продовжувати діалог. Для мене ці люди перестали існувати. Але з огляду на сьогоднішню ситуацію я розумію, що мабуть зробив помилку, потрібно було ще тоді звернутися із заявою в національну поліцію і подати до суду за погрози. Але після бою руками не махають 🙂 І відразу відповідаю на питання, я не сказав хто мені погрожував тоді і не скажу цього зараз. Але якщо ця особа чисто випадково хоче вибачитися я готовий прийняти її публічні вибачення у вигляді повідомлення в групі Олешинської громади на Facebook.

Ще одна ремарочка по ситуації з автобусом, від сільської ради я отримав офіційну відповідь на свою заяву по ситуації з автобусом:

В офіційній відповіді сільської ради, написано що “центральні дороги в селі Олешин та Іванківці належать службі автомобільних доріг області і сільська рада не має права використовувати субвенції на ремонт цих доріг”. А тепер питання за які гроші відбувся капітальний ремонт частини дороги в Олешині в 2017 році до сільської ради? Як тепер сільська рада виділила гроші на капітальний ремонт вулиці Левицького в Іванківцях питання №7 XIV сесії сільської ради? 🙂

І ще одне, чого я сьогодні вирішив згадати про ситуацію з автобусом. Лише близько місяця назад мої рідні повідомили мені, що після ситуації з автобусом наш перевізник одного разу не пустила їх в автобус і погрожувала їм. Шкода, що я про це взнав лише тепер і нічого вже не можу зробити. Але хотів про це повідомити і просто попередити. Мої рідні, в більшості випадків, не погоджуються з моєю активною громадською позицією і тому не потрібно їх приплітати до моїх вчинків. Якщо Вам не подобається те що я роблю і пишу, весь бруд який Ви збираєтеся виливати в мій бік прохання передавати мені особисто, або по телефону. І якщо мені стане відомо, що хтось спробує перекинути мої вчинки на моїх близьких я відразу напишу заяву в поліцію, прокуратуру і подам до суду. В мене є декілька хороших юристів і я думаю вони мені допоможуть. Просто дружня порада, весь свій бруд адресуйте виключно мені. Декілька днів тому я натрапив на чудовий пост в Facebook, який чудово ілюструє цю ситуацію:

А тепер продовження. Тоді після ситуації з автобусом я відступив і повірив, що сільська рада, зокрема деякі депутати, а також апарат сільської ради зробить правильні висновки і почне діалог з громадою. Але нажаль цього не сталося. Сільська рада практикує практику повного ігнорування проблем, які турбують жителів громади. Приклад це ситуація з вирубкою лісу в Олешині та Іванківцях. Більшість депутатів і адміністрація ОТГ в один голос кричали, що вони нічого не можуть зробити і ліс не належить сільській раді тому нічого з вирубкою зробити не можуть. Але як показує практика, якщо жителі громади бачать проблему і хочуть її вирішити то нам море буде поколіна, хто не читав деталі тут. І невже після цього адміністрація ОТГ не зрозуміла, що жителі громади хочуть змін і готові до змін, а якщо депутати чи працівники апарату сільської ради продовжать в такому ж дусі “включати дурачка” і вдавати, що ніяких проблем немає і наша громада взагалі в шоколаді, то до добра це не доведе.

Ситуація з музичною школою, хоча навіть не з самою музичною школою, а з відношенням деяких депутатів і працівників апарату сільської ради до цієї ситуації викликали стільки негативу в бік сільської ради. В цьому винні виключно апарат сільської ради і ті депутати, які не зрозуміли для чого їх обирали.

Моя особиста суб’єктивна думка. Коли особа іде в депутати вона повинна розуміти, що вона віддає свій особистий час, сили і гроші (на добирання до сільської ради) на користь громади. Депутати повинні відстоювати інтереси громади, її жителів. А працівники апарату сільської ради взагалі забули з чиїх податків вони отримують заробітну платню? Мені особисто дуже цікаво чи обсяг окладу працівників апарату відповідає зайнятій посаді. Цього року я оформив ФОП, усі мої податки ідуть в бюджет громади, тому мені особисто дуже цікаво на що іде кожна копійка моїх податків. Після того як особи які отримують ЗП з моїх податків, телефонують і погрожують мені, так і хочеться сказати:

“Шановні депутати і працівники апарату сільської ради, Ви там що взагалі совісті немаєте? Хто Вам давав моральне право зверхньо ставитися до інших жителів громади, як до людей друго сорту? Хто Вам дав право ставитися до людей як до стада баранів, яким можна навішати макаронів перед виборами і потім 5 років включати дурачка і зловживати своїм службовим становищем? Ви що думаєте, що Ви на своїх посадах будете вічно? Коли Ви почнете виконувати закони України в повному обсязі? Хто Вам давав моральне право погрожувати тим людям, за податки яких Ви отримуєте ЗП? Ви немаєте жодного морального права жалітися на тих громадян, які не сплачують податки у громаду. Для чого платити, якщо не відомо на що ці гроші ідуть? І відповідаю відразу на питання, я маю повне моральне право вимагати від депутатів і від апарату сілької ради виконувати закони України і маю повне моральне право знати куди іде кожна витрачена копійка з моїх податків!“

А якщо серйозно, то деякі депутати і апарат сільської ради дійсно забули для чого їх обирали і за чиї податки вони отримують заробітну плату. Ви лише слуги народу, менеджери яких обрали чи яких наняли відстоювати інтереси громади, а не свої власні інтереси і зловживати своїм службовим положенням. Ще раз наводжу ст 10, законну України “Про ро статус депутатів місцевих рад” :

1. У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов’язаний:
1) підтримувати зв’язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;
2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;
3) брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;
4) вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;
5) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.
2. Депутат місцевої ради, який не виправдав довір’я виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому цим
Законом порядку.

Статтю 16, цього ж закону:

1. Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями.
2. Звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу.
3. Звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.
4. Депутат місцевої ради не пізніш як за сім днів повідомляє виборців про час і місце проведення звіту через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Частина 7, статті 42, законну України “Про місцеве самоврядування в Україні”:

7. Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Якщо Ви з цим не погоджуєтеся, пишіть заяву на складання свої повноважень чи заяву на звільнення, серед жителів громади, я переконаний, є багато кваліфікованих осіб, які можуть Вас замінити. Якби сільський голова і депутати робили постійні звіти про виконану роботу (як того вимагають закони України!), а також на сайті сільської ради оприлюднювали інформацію про бюджет громади, не було б цієї ситуації яка зараз склалася. Не було б тих неправдивих чуток у Ваш бік, а так маємо те що маємо. Адміністрація громади закрилася від жителів стіною і на жодний діалог не хоче іти. Свою позицію я чітко окреслив і безліч раз пояснював. Я не вимагаю “революції”, я вимагаю, щоб сільська рада виконувала усі закони України і в першу чергу по оприлюдненні публічної інформації по сесіям. Я не одноразово пояснював свою позицію з точки зору простих жителів громади, які кожного дня працюють, якщо не з 8:00 до 17:00, то з 9:00 до 18:00. І навіть, якщо житель громади має чудові ідеї і хоче звернутися до депутата чи в сільську раду він не матиме такої можливості оскільки він кожного дня працює. А щоб цього уникнути кожен депутат має налагодити зворотний звязок із своїми виборцями і оприлюднити години і дні прийому громадян, як цього вимагає закон України.

Сільська рада немає жодного морального права вимагати від жителів громади сплати податків, коли сама не виконує закони України. Люди хочуть бачити якісних змін на краще хочаб на рівні громади, розуміючи, що загалом в країні повний хаос. Як ми можемо вимагати від народних депутів, міністрів і президента виконувати закони України і працюти на користь простих жителів, якщо на рівні нашої громади не виконуються закони України. За що ж тоді загинула Небесна Сотня, за що ж тоді загинули усі герої на передовій?

В групі Олешинської громади на Facebook я давав посилання на публікацію де розміщений експертний аналіз бюджетів 665 громад за перше півріччя 2018 року, ось посилання на публікацію. За цим рейтингом наша громада входить в 4 групу (з населенням до 5 тисяч осіб) знаходиться в “золотій середині” на 126 місці серед 248 громад нашої групи, посилання на документ. На рейтинг впливали чотири показники, які характеризують фінансові аспекти діяльності об’єднаних територіальних громад:

власні доходи на одного мешканця (співвідношення обсягу надходжень власних доходів до кількості мешканців відповідної ОТГ) – 1200,9 грн.;
динаміка надходжень місцевих податків і зборів у 2018 році порівняно з 2017 роком – 140,2%;
рівень дотаційності бюджетів (співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів ОТГ без урахування субвенцій з державного бюджету) – 16,4%;
питома вага видатків на утримання апарату управління у фінансових ресурсах ОТГ (питома вага видатків на утримання апарату управління органів місцевого самоврядування в сумі власних доходів загального фонду) – 34,1%.

Далі наведу дослівний текст пояснень в публікації:

Невеликі за територією та чисельністю населення ОТГ здебільшого мають низьку фінансову спроможність. Також такі громади не мають достатнього трудового потенціалу для свого розвитку та якісного управління. Виняток становлять окремі громади, на територіях яких розміщені бюджетоутворюючі підприємства та потужні підприємства реального сектору економіки.

Експерт висловила думку, що одним із оптимальних варіантів подальшого розвитку для громад із низькими показниками фінансової спроможності та демографії є їх приєднання до інших територіальних громад та створення більшої за площею і чисельністю ОТГ. Навіть за умови відсутності у такої ОТГ на поточний момент економічних перспектив для розвитку, таке об’єднання надасть можливість оптимізувати територіальну структуру місцевих рад, підвищити ефективність управління територією, покращити інвестиційну привабливість (за рахунок наявності більшої території та більшої кількості трудових ресурсів) та підвищити рівень доцільності капіталовкладень у територію.

По висновкам експертів зрозуміло, що наша громада досить маленька і коштів не все не вистачає, а враховуючи що з кожним роком обсяг субвенцій буде зменшуватися, може настати такий період що просто не буде коштів взагалі. Може все таки ідея створення Олешинської ОТГ була помилковою? І поки не пізно до 2020 року потрібно об’єднатися з іншою громадою, Лісогринівецькою або може з Хмельницьким? Хочу почути Ваші коментарі чи ідея створення Олешинської ОТГ не була помилковою з огляду на прожитий рік? Чи має право Олешинська ОТГ шанс на життя?

Сьогодні я знову взяв ініціативу в свої руки і створив петицію на сайті сільської ради:

Текст петиції, наводжу нижче, нагадую шановній сільській раді, що відповідно до ст. 23-1 Закону України “Про звернення громадян”, електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, або на веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). Отже сільська рада має два робочих дня, щоб оприлюднити текст моєї петиції 😉

“Ми, жителі Олешинської ОТГ, відповідно до ч1 ст10 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, ч1 ст16 цього ж закону, а також ч7 ст42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вимагаємо звітування представників органів влади (депутатів і сільського голови) Олешинської ОТГ кожного кварталу перед жителями громади. Вважаємо, що така ініціатива зміцнить довіру до влади з боку громадян нашої ОТГ, інформуватиме про зроблене і заплановане, інформуватиме про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм і виконання плану місцевого бюджету. А також є єдиним правильним шляхом до втілення норм демократії на місцях. Від того на скільки влада буде відкритою залежить комфорт пересічного жителя громади, його впевненість, а отже, стабільність та передбачуваність його стосунків з владою. Прозорість діяльності місцевої влади є вагомим чинником, що підвищує зовнішню привабливість громади в очах інвесторів та донорських організацій. Інвестиції вигідніші там, де заздалегідь відомі і зрозумілі правила гри.“

І на кінець обов’язково подивіться відео, яке я поширював в минулому році, але яке повністю іліструє усю ситуацію як на рівні країни так і на рівні нашої ОТГ. Уважно послухайте проміжок 3:05-4:05. Я підписуюся під кожною тезою на цьому відео і переконаний, що абсолютна більшість жителів громади зі мною погодиться. Зміни або відбуваються митєво, протягом кількох місяців, або не відбуваються взагалі…

Щоб закінчити свою публікацію на позитивній ноті і додати позитиву до карми сільської ради. Хочу сказати, добре що сільська рада продовжує традицію святкування дня села у нашій громаді. Хоча шкода, що цього року лише святкували в Олешині та Черепові, чи я можливо помиляюся і відбулися святкування і в інших селах громади?

P. S. Спасибі тим хто зміг дочитати мою публікацію до кінця. Надіюся я максимально пояснив свою точку зору. Чекаю Ваших коментарів і запеклої дискусії під данною публікацію або в групі на Facebook.

Автор: Петляк Олександр Опубліковано: 29.10.2018 в 21:30

Коментарі: